framing-britney-spears-documentary
  • post by:
  • Февраль 09, 2021

Framing Britney Spears: життя та біль поп-зірки

Минулого тижня в США відбулася прем’єра документального фільму «Framing Britney Spears», що висвітлює тривожне життя співачки та проблеми, з якими їй доводиться боротися й сьогодні.

З багатьох міфів, що існують про Брітні Спірс, найбільш підступним є той, що вона не має власного  артистизму; вона прекрасна маріонетка поп-індустрії. Протягом своєї кар’єри вона переслідувалася цією брехнею, народженою з мізогінії та керованою навмисною неправильною інтерпретацією її роботи.

Брітні завжди свідомо танцювала межу між суб’єктом та об’єктом, одночасно маючи контроль, але повністю вразлива до впливу ззовні. Ця напруга є частиною того, що робить її такою переконливою артисткою — і унікальною ідеальною мішенню.

Документальний фільм вийшов 5 лютого як шостий епізод серіалу The New York Times Presents на американському каналі FX.

Він розглядає проблеми співачки у новому світлі, кульмінацією яких став рух #FreeBritney заснований фанатами. Цей рух виступає проти опікунства 39-річної жінки її батьком, Джеймі Спірсом (Jamie Spears), який і досі тримає контроль над її особою, фінансами та володіннями.

Щоб зрозуміти, як Спірс потрапила сюди, режисер Саманта Старк показує історію кар’єри співачки — підйом, падіння, опікунство, повернення, відступ та все, що було між ними, — у більший контекст, приділяючи увагу сучасним установкам та культурі знаменитостей, які не лише створили суспільне сприйняття Спірс, а й історію її життя.

Скромна дівчина із вражаючим голосом та харизмою, Брітні почала свою кар’єру у віці 11 років, коли її взяли на роль у Mickey Mouse Club від Disney, разом з Крістіною Агілерою (Christina Aguilera), Раяном Гослінгом (Ryan Gosling) та іншими майбутніми зірками. Шість років потому, її дебютний альбом на лайблі Jive RecordsBaby One More Time (і його нестримний однойменний сингл) поставив її на передній план серед поп-виконавців 90-х та забезпечив швидкий шлях до звання суперзірки.

Три роки поспіль, Брітні випускала свої перші три альбоми, а її четвертий реліз In the Zone (2003) забезпечив їх першу (та поки що єдину) нагороду Grammy за влучний сингл «Toxic». Проте, коли продажі альбомів та культурна присутність стрімко зростали, співачку почали зображати у більш провокативному світлі, коли критики зневажали її виступи, а журналісти ставили неповажні сексистські запитання. Погляд ЗМІ на свою колишню принцесу лише погіршився, коли вона пережила два коротких шлюби (народивши в останньому двох дітей) та почала протистояти персонажу «хорошої дівчинки» на якому вона й зробила своє ім’я.

 

Епізод «Підставити Брітні Спірс» насправді виправдовує свою назву, адже майже уже життя артистку намагалися закрити у рамках: зірки, повії, психопатки через призму любові, знущань та ненависті. На жаль, Спірс не могла поділитися власним наративом, адже для цього ще не було платформи, такої як існує сьогодні.

 

Britney Spears

Фільм описує один руйнівний момент — невдалий роман зі співаком Джастіном Тімберлейком (Justin Timberlake), який потім без зусиль вдарився до прихованого американського сексизму, виставивши Брітні негідницею, а себе жертвою розриву (найвідоміший приклад — відеокліп «Cry Me a River», у якому показуються кадри з блондинкою, дуже схожою на Брітні, що грає роль зрадниці).

Щоб допомогти протистояти старим наративам, Саманта Старк взяла інтерв’ю у колишніх членів найближчого оточення Спірс — у тому числі у Феліції Кулотти (Felicia Culotta), давньої супутниці та асистентки зірки, яка знає Спірс з дитинства. Вона погодилася знятися у фільмі «аби нагадати людям, чому вони полюбили [Спірс]».

Отже, згадаємо — через Феліцію та інших ранніх колабораторів Брітні — той неймовірний талант, голос та чуйність, що характеризували її стрімкий підйом, одночасно розвіюючи представлення про безглузде обличчя поп-двигуна, що не має власної думки.

«Framing Britney Spears» доступний для перегляду на HULU.

Джерело: Entertainment

Слідкуйте за Music Week UA у соц мережах:

INSTAGRAM
FACEBOOK
TELEGRAM